Семінар-практикум

Матеріали семінару-практикуму для педагогічних працівників на тему «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Мета: підвищити педагогічну компетентність педагогів з питання реалізації завдань освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі БКДО»; вміння працювати в команді, аргументовано відстоювати свою точку зору.

План

1. Спрямованість освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі».

2. Сенсорне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі.

3. «Підвищення рівня пізнавальної активності дошкільників»:

- підтримка дорослими дитячої ініціативи;

- заохочення дитини до самостійних творчих пошуків;

- переорієнтація освітнього процессу з керівництва діяльністю дітей на взаємодію;

- значення сприятливого психологічного клімату.

4. «Підвищуємо пізнавальну активність дошкільника».

5. Формування в дошкільників елементарних математичних уявлень.

6. Рекомендації педагогам щодо розвитку чуттєвої сфери та стимуляції пізнавальної активності дошкільника.

Матеріали  до практикуму

Вступне слово

1. Спрямованість освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Базовий компонент дошкільної освіти спрямовує зусилля бать­ків, педагогів, практичних психологів на розвиток творчого по­тенціалу дитини, що має свої особливості в дошкільному дитинстві, на своєчасне підтримання досягнень індивідуальної своєрідності не­повторного життєвого шляху дитини, забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини у дошкільні роки.

Результатом освітньої роботи дошкільного навчального закладу є компетентності дитини, що проявляються в різних видах діяльнос­ті. Дитину можна вважати компетентною, коли вона обізнана, ро­зуміє, вміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює.

Якісний розвиток усіх психологічних досягнень дитини, який характеризують комплексним визначенням «дошкільна зрілість», передбачає здатність дитини проявляти особистісну активність у всіх специфічно дитячих видах діяльності - ігровій, пізнавальній, художньо-образній (малювання, ліплення, аплікація, конструюван­ня, спів, слухання музики, хореографічні рухи, танці, інсценізація) як на репродуктивному (за зразком), так і на творчому рівнях.

Компетентність дошкільників у розумовій діяльності засвідчу­ється їх здатністю:

·        розмірковувати;

·        аналізувати;

·        порівнювати;

·        узагальнювати;

·        обчислювати;

·        класифікувати;

·        упорядковувати висловлювання;

·        висувати елементарні гіпотези.

Основою цих здатностей є набутий особистий сенсорний до­свід дитини. Саме тому найбільшою за обсягом складовою змісту освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» є «Сен­сорні еталони».

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базо­вого компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступ­них для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишньо­го світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудо­вій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способа­ми пізнання дійсності, розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» спрямо­вана на:

-    пошуково-дослідницьких умінь;

-    елементарних математичних уявлень;

-    цілісної картини світу;

-    компетентної поведінки в різних життєвих си­туаціях.

У зазначеній освітній лінії визначені державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дітей шести - семи років, тобто кінцевий показник компетентностей, які мають бути набуті ви­пускником дошкільного навчального закладу перед вступом до школи.

2. Сенсорне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі

(тест для самодіагностики)

Інструкція: усі 11-ть завдань мають лише правильну відповідь, тож потрібно обвести кружечком той варіант відповіді, який вважаєте правильним.

Високий рівень: 10-11 правильних відповідей; достатній рівень: 8-9 правильних відповідей; середній рівень: 6-7 правильних відповідей;  низький рівень: до 5 правильних відповідей.

1. Як Ви розумієте термін «сенсорний розвиток»? Він означає:

а)  процес формування рухових навичок і вмінь дітей;

б)  процес формування сенсорних еталонів та перцептивної діяльності;

в)  процес збагачення дитини враженнями.

2. Як Ви розумієте термін «сенсорне виховання»? Це -

а) основа оволодіння зображувальними вміннями і навичками;

б) показник інтелектуальних досягнень дитини;

в)  система педагогічних впливів, спрямованих на формування уявлень про властивості предметів.

3. Сенсорними еталонами називають:

а) методи сенсорного виховання;

б) суспільно вироблені мірки для визначення ознак предметів при оцінюванні якостей предметів;

в)  форми організації дітей на занятті.

4. Відчуття - це:

а) емоційне забарвлення сприймання;

б)  реакція на сприймання.

в) початкова форма пізнання, що є основою сприймання;

5. Під терміном «сенсорна культура» розуміють:

а) результат засвоєння дитиною уявлень про якості й відношення предметів;

б) основа формування здоров'я дитини;

в)  уміння аналізувати предмети.

6. У якому віці методикою сенсорного виховання передбачено ознайомлення дітей із сенсорними еталонами та способами їх використання:

а)  від народження дитини;

б) у ранньому й молодшому дошкільному віці;

в) у старшому дошкільному віці.

7. Обов'язковим елементом осередку сенсорного розвитку в группах
раннього віку є:

а)  «вічний двигун»;

б) аромалампа;

в) центр води і піску. 

8. Визначальними психічними процесами у сенсорному розвитку дитини є:

а) пам'ять і увага;

б) образне і логічне мислення;

в) відчуття і сприймання.

9. Що є фізіологічною основою відчуттів:

а) аналізатори;

б) рефлекси;

в) зовнішні подразники.

10. Розвиток дитячого сприймання - це:

а) одержання   інформації   про   властивості предмета;

б) формування системи перцептивних дій;

в) координування дій зорового та слухового аналізаторів.

11. Мультисенсорний підхід - це:

а) задіяння в освітній процес багатьох каналів сприймання;

б) розповідання дітям про всі ознаки предмета чи явища;

в) використання різних форм взаємодії з дітьми у сенсорному вихованні.

Ключ до тесту

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
б	в	б	в	а	б	в	в	а	б	а

Отже, загальновідомо,  що першоосно­вою пізнавального розвитку є сенсор­ний розвиток дітей. Для кожного віку виділяють завдання сенсорного виховання дітей, які відповідають рівню розвитку їхнього сприймання і разом з тим сприяють перехо­ду до вищих рівнів.

Основним завданням сенсорного виховання дітей 3-4-х років є оволодіння загальноприйнятими еталонами як засобами пізнання реальних предметів. Дітей цього віку вправляють у називанні еталон­них властивостей та у співвіднесенні їх із реальними предметами. За­звичай діти засвоюють сенсорні еталони у процесі дидактичних ігор і вправ, спрямованих на ознайомлення з формою, кольором, величи­ною та іншими властивостями предметів та матеріалів.

Вихователю слід реалізовувати завдання сенсорного вихован­ня під час різних видів діяльності дітей. Адже необхідною умовою розумового розвитку дошкільників, зокрема формування в них елементарних математичних уявлень, є діяльнісний підхід, за яко­го діти активно пізнають світ у всіх видах діяльності - грі, праці, спілкуванні, навчанні, самостійній ху­дожній діяльності тощо. Організовуючи з дітьми всі ці види діяльності, педа­гог має:

• розвивати:

-    спостережливість;

-    пізнавальний інтерес до на­вколишнього світу;

-    здатність емоційно відгуку­ватися на події і явища нав­колишньої дійсності;

• виховувати культуру сприймання

 3. Матеріали до «круглого столу»

«Підвищення рівня пізнавальної активності дошкільників»

З огляду на те що в освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнаваль­ному просторі» стрижневою особистісною якістю розвитку є піз­навальна активність, вважаємо за потрібне сформулювати кілька важливих порад щодо активізації прагнення дитини до пізнання, зокрема:

підтримуйте дитячу ініціативу;

заохочуйте дітей до самостійних творчих пошуків;

переорієнтуйте освітній процес з керівництва діяльністю дітей на взаємодію;

забезпечуйте сприятливий психологічний клімат у ко­лективі;

використовуйте методи та прийоми, спрямовані на підви­щення пізнавальної активності дошкільників.

Підтримка дорослими дитячої ініціативи

Загальною умовою розвитку пізнавальної активності, а зго­дом здібностей і обдарованості є здоров'я і природна активність ді­тей. Увага, турбота, повага, любов до кожної дитини є тим ґрунтом, на якому в неї зростають віра у свої сили, інтерес до навколишньо­го життя, здатність дивуватися, захоплюватися, досліджувати, фан­тазувати, вигадувати, запитувати, шукати. Адже активність дітей_, зокрема творча, формується за умови підтримки дорослими їхньої ініціативи. Численні ж заборони і негативні оцінки гальмують піз­навальну активність та розвиток творчих здібностей дошкільників. Самоповага й оптимістичний настрій кожної дитини, які виникають як результат позитивної оцінки дорослих, дають поштовх розвитку різнобічної активності дошкільників, що сприяє розвитку загальних і спеціальних здібностей. На це повинні зважати педагоги і батьки, організовуючи різні види діяльності дітей у дошкільному навчально­му закладі й удома.

Заохочення дитини до самостійних творчих пошуків

Особливе значення має заохочення дитини до самостій­них творчих пошуків у процесі організації пізнавальної діяльнос­ті. Це підвищує інтерес до занять, розвиває пізнавальні, естетичні й етичні якості сприймання, гнучкість і нешаблонність мислення, уміння і здібності. Для розвитку пізнавальної активності дітей, їх­ніх творчих здібностей важливішим за прагнення отримати кін­цевий результат є сам процес діяльності - експериментування. Занадто прискіпливе ставлення до того, що робить дитина, до ре­зультатів її праці може стати на заваді розвитку пізнавальної актив­ності.

 Переорієнтація освітнього процесу з керівництва діяльністю дітей на взаємодію

Оскільки саме діяльність визначає розвиток дитини, необхідно переорієнтувати освітній процес із словесного, монологічного керів­ництва діяльністю дітей на організацію:

•  діалогічної взаємодії -

-    у парах - «дитина - дорослий» або «дитина - дитина»;

-    у мікрогрупах- «дитина - діти», «діти - діти»;

•  елементів полілогу в процесі різних видів діяльності - по­шукової, експериментальної, творчої тощо.

У активного творчого педагога і діти є творцями. Творчий педа­гог відчуває певну міру між тим, що-дітям потрібно показати, а що вони самі мають відкрити під його керівництвом. Надмірне пояс­нення, готові істини, зразки, що потребують запам'ятовування і ко­піювання, не сприяють саморозвитку дитини, реалізації її творчих нахилів. Такі методи і прийоми в роботі вихователя зумовлені його надмірною орієнтацією на мету підготовки дітей до школи, однак це психологічно не виправдано.

Значення сприятливого психологічного клімату

Найважливішою психолого-педагогічною умовою, що визначає пізнавальну активність дітей та їх ставлення до завдань, є емоційна атмосфера та психологічний клімат, які створені у групі дитячого сад­ка. Турбота про це має бути об'єктом пильної уваги педагогів. Успіхи дошкільників, їхня пізнавальна активність, на переконання багатьох дослідників, цілком залежать від психологічної атмосфери.

Видатний психолог Іван Сєченов вважав, що шлях до розу­му маленької дитини лежить через її серце. Щоб успішно навча­ти дитину, її треба любити і любити так, щоб дитина це ставлен­ня відчувала і вірила у нього. У дослідженнях, які проводили під керівництвом відомого психолога Майї Лісіної, було переконливо продемонстровано, що на всіх етапах дошкільного дитинства ро­зумовий розвиток дітей залежить не лише від ділових якостей та професійної кваліфікації педагога, а й від його ставлення до вихо­ванців, любові до них та віри у їхні сили та успіхи.

Методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників

Важливе значення, на нашу думку, має правильний добір мето­дів і прийомів навчання дітей третього - четвертого років життя, роз­роблення і використання різноманітного дидактичного матеріалу. Поєднання словесних, наочних і практичних методів дасть змогу у процесі засвоєння навчального матеріалу активізувати всі види чут­тєвого сприймання й тим самим організовувати навчання молодших дошкільників без перевантаження, підтримуючи активний пізнавальний інтерес. Слід широко використовува­ти дидактичні ігри та вправи. Їх призначення - сприяти закріпленню, узагальненню і збагаченню пізнавального до­свіду дошкільників.

Варто нагадати, що суттєво підвищують пізнавальну активність дошкільників і вміло використані вихо­вателем прийоми, які отримали назву «наперед запланова­ні помилки» у розв'язанні завдань. Такі прийоми не лише «оживляють» інтерес дітей до завдань, а й сприяють усві­домленню ними процесу розв'язання завдань, вчать дітей перевіряти, контролювати власні дії та результати, аналізу­вати та виправляти помилки.

Ігрові моменти,дидактичні ігри та вправи дають змо­гу задіяти у пізнавальній діяльності різні види сприймання: зорові, слухові, дотикові, смакові. Їх використання та вміле чергування не лише підвищують інтерес дітей до спільної з педагогом діяльності, а й допомагають кожній дитині бути уважною упродовж всієї гри, сприяють підвищенню пізна­вальної активності дошкільників.

4. Матеріали міні-педагогічного рингу

«Підвищуємо пізнавальну активність дошкільника»

Педагоги поділені на 4-ри групи, отримують завдання добирають необхідний наглядний демонстраційний  матеріал, демонструють використання у роботі з дітьми (назва, мета, хід, очікуваний результат)

Завдання: 

-    ранній вік - дидактична гра чи вправа;

-    молодший дошкільний вік  - настільно-друкована гра;

-    середній дошкільний вік - ігровий момент;

-    старший дошкільний вік - прийом «наперед заплановані помилки».

5. Міні-лекція

«Формування в дошкільників елементарних математичних уявлень»

 Важливе значення для розвитку пізнавальної активності має формування у дітей елементарних математичних уявлень. Саме тому в освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» ми ви­значили обсяг елементарних математичних уявлень, які мають бути сформовані у дітей. Результати роботи щодо формування у випускни­ків дошкільного закладу елементарних математичних уявлень умовно можна поділити на дві складові:

обстеження предметних фактів та явищ;

сформованість системи логіко-пізнавальних дій.

Цим наголошується, що процес формування елементарних ма­тематичних уявлень відбувається на основі виконання дітьми певних дій із роздатковим матеріалом. А тому метою вихователя має бути не так озброєння дітей певною кіль­кістю математичних знань про мно­жини, величину, форму, просторові та часові відношення, як формуван­ня в них основних видів пізнаваль­них дій - практичних, сенсорних, мисленнєвих, за допомогою яких ви­діляються, усвідомлюються, узагаль­нюються   елементарні   математичні уявлення. Основне місце, на наше пере­конання, мають займати інтегрова­ні індивідуальні та групові заняття, в яких математика поєднується з кон­струюванням, ліпленням, аплікацією, фізкультурними вправами, спостере­женнями у природі тощо. Робота щодо формування елементарних математичних уявлень здебільшого повинна бути цілеспрямованою і керованою. Педагог має системно планувати і послідовно проводити цю роботу фрон­тально з усією групою чи з обмеженою кількістю дітей залежно від мети й умов. Проте радимо розв'язувати математичні вправи з ді­тьми і поза заняттями відповідно до ситуацій повсякденного життя, що раптово виникають. Наголосимо, що за будь-яких умов форму­вання в дітей елементарних математичних уявлень і понять слід здій­снювати систематично і послідовно, без перевантаження дітей.

Результати освітньої роботи, які стануть надбанням кожної дитини, будуть свідчити про рівень її життєвої компетентності, здатності до життєвого успіху, повноцінної реалізації свого природного потенціалу та вказуватимуть на ступінь готовності дитини до подальшого систематичного навчання у школі.

6. Рекомендації педагогам щодо розвитку чуттєвої сфери та стимуляції пізнавальної активності дошкільника

- глибоко розуміти особливості розвитку кожної дитини, причини, що зумовлюють випередження чи відставання, ті чи ті нахили дітей, особливості поведін­ки дошкільників;

- докорінно змінити свою позицію від­носно сім'ї для побудови повноцінного освітнього процесу, бачити в ній сво­го основного соціального замовника, працювати для неї і співпрацювати з нею, оскільки родинне виховання має пріоритет над суспільним;

- усебічно підтримувати активність кожної дитини, створювати умови для пробудження і розвитку її творчих сил, здібностей, обдарованості.

 Шановні  педагоги зверніть увагу!

Кожна зростаюча особистість має право радісно, щасливо, повноцінно пізнавати, досліджувати навколишній світ - розмаїття явищ природи, предметів та об'єктів рукотворного світу, морально-етичні норми людського співжиття, себе і свої можливості, світ мистецтва тощо. З огляду на це кожна дитина сама є творцем власної картини світу, активною стороною, тобто суб'єктом освітнього процесу, а не його об'єктом. Варто завжди пам'ятати ідею самоцінності дошкільного віку.                            

У кожного з нас тільки одне життя,

і воно доволі коротке,

щоб досконало оволодіти мистецтвом виховання дітей.

                                                                                               Норберт Вінер